Христинівська Районна Державна Адміністрація
Христинівський район, Черкаська область

Пам'ять - вона незамінна, як хліб на столі...

Переглядів: 149

День пам'яті жертв Голодомору 1932-1933 р.р. відзначається щорічно в четверту суботу листопада. Світова історія досі не знала такого жахливого винищення народу, яке сьогодні з повним правом можна назвати геноцидом - злочином проти людства. Це було не стихійне лихо, а зумисне підготовлений голодомор. Влада забрала у людей все. Все, до останнього колоска, до останньої зернини. Це був розбій, свідомо спрямований на фізичне винищення селян, українців. Масове голодування почалося в грудні 1931 року і тривало до вересня 1933 року. 22 місяці народ страждав, мучився, вмирав. Моторошно подумати, але навесні 1933 року, коли настав пік голоду, на Україні щодня вмирало голодною смертю 25 тис. чоловік, щогодини — 1 тисяча, щохвилини — 17людей. Голод забрав протягом 1932-33 років, за різними підрахунками, від 7 до 15 мільйонів людських життів. Зникли не лише цілі сім’ї, а цілі села.

Сьогодні на території Христинівського міського кладовища відбувся мітинг-реквієм до Дня пам’яті жертв Голодомору. Біля Пам’ятного знаку жертвам Голодомору зібралися представники влади, громадських організацій, духовенство та просто небайдужі громадяни з траурними вінками, квітами, колосками та лампадками. Благочинний Христинівського району Української Православної Церкви Київського патріархату, протоієрей отець Геннадій провів панахиду. По закінченню панахиди, перший заступник голови райдержадміністрації Володимир Валюк, голова районної ради Анатолій Бордун, заступник голови районної ради Лариса Федичканич, секритар міської ради Наталія Горохова, представники трудових колективів, установ та організацій району поклали до підніжжя Пам’ятного знаку букети з колосків пшениці та живих квітів, запалили лампадки на знак вшанування пам’яті загиблих співвітчизників.

Хвилиною мовчання присутні вшанували пам'ять всіх загиблих у роки голодомору людей.
В Україні є давній звичай – у пам’ять про померлу людину запалюють свічку. І щороку в Україні у четверту суботу листопада на пам’ять про тих людей, які померли з голоду, запалюють свічки.
Ми, українці, не дозволимо більше нікому нас знищувати і зневажати, не дамо забирати в України майбутнє. Ми нічого не забули і не забудемо. Незалежній українській державі – бути! Із мільйонів запалених свічок пам’яті зродиться спопеляюче ворога полум’я української перемоги!

Переглянути фото



« повернутися до списку новин